Фраєр, навіть гадки не маючи, що його розкушено, ніжився на останньому сонці

й чіхрав щоки. «Он воно - обличчя справжньої змови!» - Терезка вчергове

придивилася до Антонової міни і в душі посміялася над своїми гіпотезами. Ніщо

не веселило її так, як вигадування змов... і не тривожило так раптово, як їх

підтвердження. Вона припала поглядом до Антонового профілю. У відповідь

профіль замерехтів тисячею незаперечних подробиць-доказів, які однозначно

свідчили про змовницьку натуру його власника.

Швидко, аби її не розкусили, Терезка набрала подоби уважної, вдумливої

дівчинки, - дівчинки, яка легко ніяковіє,

дівчинки, яку легко загнати в кут, дівчинки, яка з'їсть п'ять кіло макаронів

і бровою не поведе, - і вражено закліпала очима:

– Ах, геометричних?І - підіграла вона. «Бляха, що ж таке робиться?»

– Так, - Антон кивнув і зробився ще серйознішим.
– Мені цікаво зараз, хто за

цим стоїть. Я вже згадував про «АРХЕ-8»? Людей, які сприяли виникненню

нафтизи-нового буму?

– Дуже, м-м-м-м, побіжно. Можеш розповісти більш

докладно?

Антон кивнув, а Терезка краєчком всевидячого ока помітила, як розлізлося

Бубине лице у зловтішній либі.

– Так от. Насправді весь бум довкола «плазми» був майстерно організований

командою людей, які називають себе «АРХЕ-8»...

– Ти, певне, маєш на увазі «КЛАН АРХЕ»?

– Та ні, то були просто перші видці. За браком досвіду все наплутали. Поки, врешті, жаба не вдавила, - Антон махнув рукою.
– Насправді ніякого Архе-8 і

не існує, але є виразний процес, який очолюють певні особи. Річ у тім, що

людство в образі окремих індивідів веде війну...

– Проти кого?!

– Проти геометрії, звісно. Евклід, Архімед, Декарт - це ж зрадники! Геометрія

являлась їм, як Мефістофель Фаусту. Вона пропонувала співпрацю. Задурманила

казковими перспективами подвійного бачення, геометричного і текучого.

Космічний Симбіоз. Ці видці знали, що пропозиція подвійного, кристалічного і

некристалічного бачення - насправді підступ, однак вони знехтували цим

фактом. Вони хотіли величі, вже і зараз, а геометрія вимагала надто високу

ціну. Зате більшість із них легко платила той оброк. Античні товстолобики

занапастили людство в обмін на пам'ять про себе. Всяке геометричне відкриття

– це торжество окремого самолюбивого егоїста, якого геометрія підкупила

незмірними багатствами душі. Розумієш?

54

55

– Красномовно. Але нашо? В сенсі, для чого геометрії підкупляти самолюбивих

егоїстів? Якщо вона і так повсюди?

– Щоби живитися нашою увагою! Увага - її щоденний харч, її тіло і сила.

Розумієш? Геометрія за природою паразит. Раніше її так багато не було.

Взагалі було всюди чисто від неї. Але століття за століттям, через своїх

глашатаїв, геометрія впіймала всіх. Геометрія - це структура, схожа на вірус.

Вона вмонтовується у людську свідомість, кристалізує її певним неприроднім

чином. Так, що ми починаємо некеровано сприймати світ як певну відчуттєву

матрицю, як обмежений набір шаблонів сприйняття. А ми за це живимо її своєю

увагою. Раніше, за часів Великих Геометричних Відкриттів, ці порції уваги

були цілком поміркованими. Але вона не задовільнялася малим, та й ніколи не

мала на меті задовільнитися. Геометрія розросталася. А що уваги при цьому

потребувала щораз більше, то це нас виснажило настільки, що тепер ми геть

охляли. Стали такими, якими й потрібні геометрії. Ледь живими й

напівпритомними! Фактично, ми спимо на ходу! У нас вистачає уваги тільки на

те, щоби слідувати за автоматизмами, запропонованими геометрією. Терезко, ми

у полоні. І найбільша катастрофа в історії людства - це те, що ми навіть НЕ

ЗАУВАЖУЄМО цього!

Антон робився пафосним, немов Господній глас:

– Геометрія обнагліла! Тепер вона навіть не криється. Вона щосекунди перед

самісіньким носом, наче хизується тим, що ніхто більше не в силах її

ігнорувати. Вона слабне тільки тоді, коли на неї агресивно не звертати уваги.

Скажімо, коли довгий час не ідентифікувати коло як коло, а квадрат як

квадрат, ти перестаєш знаходити їх серед того, що бачиш. Але людство програло