Президент спостережної ради «Ролл бенкінг корпорейшн» Дейвід Ролл ознайомився з останніми повідомленнями, які передала розвідка його концерну з Гаривасу, переглянув секретну інформацію, одержану з бірж Лондона, Чікаго, Цюріха, Гонконгу, і запросив до себе одного з найдовіреніших помічників, Роберта Біма, що відав контактами з Пентагоном.

— Ми правильно робили, що вичікували. — Він зазирнув у шифродонесення. — Звичайно, комуністів у Гаривасі немає, зв’язки Санчеса з Кастро міфічні; якщо грати лише ту карту, наші друзі з ЦРУ знову дадуть пресі привід для нападок на Штати. Питання буде розв’язано однозначно і тільки єдиною силою — морською піхотою… Не сердьтесь, що я не відкривав вам подробиць, було ще рано… Тепер треба їхати в Пентагон, вас чекають, і обговорюйте там усе, пункт за пунктом. На цей раз ЦРУ лише розімне глину, а ліпитиме Пентагон, так надійніше. Після того як у Гаривасі почнуться події, треба організувати досить-таки гучну блокаду нашого посольства, це привід для висадки десанту; необхідно врятувати дипломатів, їхні сім’ї в небезпеці, діточки плачуть, мамочки в істериці. Майора Лопеса скинуть; цю фазу теж ретельно сплановано, в крісло прем’єра сяде поки що нікому невідома людина, ця людина й звернеться до нас по допомогу. Контакт з Білим домом налагодять пізніше, напередодні акції. За вами максимально конспіративне вирішення питань у всіх деталях. Наша акція буде несподівана, а найкраща несподіванка — це та, яку наперед сплановано. Я поїду на дві години, не шукайте мене, пообідаємо разом і обговоримо вашу інформацію.

… Після цього Дейвід Ролл дав вказівку «управлінню по роботі на біржах» підійти через заздалегідь підготовлені зв’язки до Бланко або Уфера і провести розмову (підтверджену фінансовою угодою), смисл якої має полягати в тому, щоб ні в якому разі не піддавалися паніці, не змінювали стратегії Граціо, а навпаки, незважаючи на удар Дігона по какао-бобах, почали скуповувати папери, викинуті на біржу. Гроші — в сумі сто мільйонів доларів — будуть у їхньому розпорядженні, про це вже дано вказівку.

Дванадцята доля процента від можливого виграшу йде на їхню користь — десь близько ста тридцяти тисяч доларів чистого прибутку. Нехай Дігон продає, нехай намагається збити ціну, ми через підставних осіб скупимо все.

А потім Дейвід Ролл поїхав в одне з передмість Вашінгтона, на територію, закриту для в’їзду; там його чекав Майкл Велш. Про мету його візиту не знав ніхто, жодна жива душа. Велш просто нікому не міг дати такої можливості дізнатися про це, бо весь час він грав проти Дігона разом з Дейвідом Роллом; той думав масштабніше, сміливіше; йому ж тільки сорок три роки, в самому розквіті, та й імперія його могутніша, ніж Дігона.

(Свій план Ролл сформулював, вислухавши розповідь Велша про його першу розмову з Дігоном, коротко, з усмішкою:

— Починайте діяти, Майкл. Нехай майор Лопес пообіцяє Дігону ціну на боби какао тисячу доларів замість двох з половиною, котру Санчесу гарантував Граціо, нехай собі. У мене є молодий капітан, який, коли де буде потрібно, націоналізує всі плантації, що їх купив Лопес через підставних осіб, і призначить ціну вісімсот доларів. Водночас він звернеться до нас з проханням про допомогу: «Не можу стримати натовп, можливий інцидент з посольством, пришліть морську піхоту для евакуації вашого персоналу». А там, де з’явиться морська піхота, буде порядок, і це — на нашу користь.

Велш тоді сказав:

— Дігон не простить мені цього.

— Гірше, коли я вам чогось не прощу. Як-не-як наша дружба і ділове співробітництво підтверджено роками, Майкл, а ми вміємо захищати друзів.)

… І ось тепер, зустрівшись на території, що охоронялася, Велш стомлено посміхнувся.

— Настав той час, коли вам треба захищати мене: в Європі просочилася інформація, там дізналися про активність Дігона у Гаривасі…

Реакція Ролла була несподіваною.

— То це ж чудово, — він здвигнув гострими плечима, — я на вашому місці надав би цій інформації ще більшого розголосу… Нас з вами це влаштовує… Адже поки ще не базікають про те, що ви, саме ви перебуваєте в блоці з Дігоном і ваші хлопці мають зробити гучне «бах-бах»?!

— Поки ще ні, та…

— Що «та»?

— Як дізнаються, скандал буде некерований, гірше ніж після операції Даллеса в Затоці свиней… Для мене, в усякому разі, це може кінчитися крахом…

Ролл потер обличчя, потім махнув рукою.

— Гаразд, Майкл… Це не за правилами, те, що я зараз роблю, але мені жаль вас, бідолаху, ви аж змарніли… Тому я відкрию вам одну з моїх карт… Це наші люди організували розголос інформації про Дігона, розумієте?

— Ні, — здивовано відповів Велш, насупився, лоб укрили глибокі зморшки — Не розумію.

— Все дуже просто. Мої планувальники склали досить витривалу й мобільну модель розвитку ситуації… Розголос — це маневр відвертання уваги… Зрештою ми з вами граємо одну партію, серйозно граємо її — і, нема чого гріха крити, граємо на полі Гаривасу, але саме проти Дігона… Розголос зроблено цілком професіонально. Нехай Дігон відмивається… До речі, я на вашому місці сприяв би скандалові… Є така можливість?

— Є. Але що це дає?

— Багато що. Ось послухайте мене… Цими днями преса, яку контролюють мої люди, розпочне атаку проти майора Лопеса, це буде зроблено обачливо, ясна річ, але вже треба готувати наступні ходи, нехай у Гаривасі виникне бійка між своїми, це в наш кошик, повірте моїм колегам, вони досить довго все планували.

— Дейв, це шлях до некерованого скандалу, — повторив Велш. — Я не доповідав адміністрації про розгорнутий план операції у Гаривасі… Директор займає вельми дивну позицію… Я не певен, що президент погодиться з планом… Повторюю, справа може закінчитися моєю відставкою…