Шрифт:
299
Не зупиняється небесна колісниця,Не насищається людьми земля-землиця.Ти радий, що тебе вона ще не пожерла?Не поспішай радіть: вона не забариться.300
Якщо одним коржем я можу два дні житьI пити з черепка, що на землі лежить, —Навіщо меншому за себе підклонятись,Навіщо наймитом у рівного служить?301
Погляньте, очі, на тісні могили,
На світ, де діють зловорожі сили!
Царі, князі — в грязі, осяйні лиця
Жерущі хробаки заполонили.
302
Чи ще служитимеш для підлості людської?Не квапся мухою до страви будь-якої!На два дні корж купуй, ні перед ким не гнися,Пий краще власну кров, аніж чужі напої!303
Я б краще вороном копався у ріллі,Ніж у негідника живився при столі.Сухим окрайчиком задовольнятись краще,Ніж губи мазати в чужому киселі. 304
Цей топче стежечку до монастирських брам,Той шлях до Істини собі торує сам…Боюсь, настане день і пролунає голос:«Ви блудите, сліпці! Не тут вона й не там!»305
На учті мудрості зняв мову друг вина(Рум і Аравію збентежила вона):«Не вірю твердженню, що є вина в вині,Коли сам Бог сказав, що проститься вина!»306
Ні втоми ти не знав, ні голоду не чув;Ти все, чим томишся, від чотирьох здобув *.Та кожний забере свій дар у тебе — й зновуТи зробишся таким, яким спочатку був. * Ідеться про чотири стихії.
307
Кульгава старість, юність бистронога —Все товпиться до вічного порога.Недовго світом тішаться живі:Всі підем геть, у всіх — одна дорога.308
В сулії лал вина — як в рудні потайній;У тілі нашім дух — як в піалі напій;А світлий келих той, що від вина сміється, —Сльоза, що кров лози захована у ній.