Герінг посміхнувся:

— Мерзотникам з партії і СС повірив фюрер, коли ті організували змову проти мене. Він був такий довірливий… А от я не вірю тим, хто записав у мою історію хвороби паскудство, щоб потім давати проти мене показання переможцям. Форма торгу, досить поширене явище в світовій історії, ще одне свідчення людської недосконалості, його може виправити тільки сильна держава, яка вимагає від особистості максимального виявлення здорового начала, а не низьких почуттів…

— Ми дотримуємося з приводу цього іншої точки зору.

— Історія нас розсудить.

— Уже розсудила.

— О, ні! Головний суд історії попереду, повірте моєму слову.

— З вашою участю? — посміхнувся Донован.

— Ні. Ми з вами добре знаємо, кого я маю на увазі.

— Ось тому я й хочу з вами поговорити відверто.

— Я не сподіваюсь нічого хорошого від одвертої розмови в'язня й обвинувача.

— Не варто бути таким поспішно категоричним. Ви ж політик. Де ваша витримка?

— Часом для політика начебто важливіша твердість, ніж витримка, як предтеча безвільного компромісу.

— Я так розумію, що ви не зацікавлені вести далі розмову? Це не допит, повторюю. Ви можете відмовитися від розмови, я запросив вас саме для розмови.

— Я правильно припускаю, що ваші співробітники фіксують кожне слово, сказане тут?

— Ні. Я просив нашу розмову не записувати.

— Ви звернулися з таким проханням як заступник обвинувача чи як начальник американської розвідки?

— Ви чудово поінформовані, вітаю. Думаю, це полегшить нашу розмову.

— Хочете внести якісь пропозиції?

— Я не радив би вам переступати грань дозволеного, Герінг. Це не у ваших інтересах. Ви дали людству немало уроків, зокрема, ви досить старанно розробили метод закритих процесів, позбавивши підсудних права спілкуватися з світом, коли їхні слова були звернені в порожнечу. Я кілька разів дивився фільм, який зняли ваші кінематографісти про процес над учасниками замаху на Гітлера… Ми намагалися знайти ті плівки, де нещасні говорили про те, чому вони відважилися на такий подвиг, але, на жаль, усе було знищено вами.

— У вас є документ за моїм підписом, у якому я наказував вилучати певні частини з цього фільму?

— Свідки покажуть. Крім того, ви навчили світ, як треба працювати із свідками в потрібному спрямуванні…

— Ви розмовляєте не як солдат, а як інквізитор.

— А кого ви нагадували собі, коли шантажували Димитрова і Торглера, знаючи, хто саме підпалив рейхстаг? Солдата? Чи Великого інквізитора? Кого ви нагадували собі, коли наказували спалювати у печах мільйони євреїв? Коли благословляли вбивство тридцяти мільйонів слов'ян? Коли наказували розстрілювати наших полонених пілотів?

— Покажіть мій підпис під цими наказами, — повторив Герінг, відчуваючи, як пече в грудях і розриває скроні тяжкий біль.

— Є її підписи, є й свідчення Кейтеля і Розенберга…

— Кейтель — це ганчірка. Він ніколи не мав своєї думки, його справедливо називали «лакейтелем». А Розенберг, цей істерик, ладен на все, аби тільки вигородити себе, він завжди був дрібним честолюбцем, він випрошував у Гітлера міністерську посаду і плакав, коли Ріббентропа, а не його, зробили відповідальним за зовнішню політику. Хороших ви знайшли свідків. Я рознесу їх у пух і прах…

— По-перше, — насупився Донован, — ці ваші свідки були членами вашої партії, по-друге, саме вони стояли на трибунах поруч з вами та фюрером і, по-третє, вони виконували ваші накази, а не ви — їхні. Ви почули б, які показання дає про вас Бальдур фон Ширах, вождь гітлерюгенду, а ви ж завжди говорили про нього як про яскравий талант, про ідейного борця і надію рейху.

— Так він же був гомосексуалістом! Слава богу, не знав про це Гіммлер, а то красеневі це так не минулося б… Вони дуже слабкі у моральному плані — ці нещасні, він може сказати все, що йому заманеться…

— Отже, ви очолювали групу педерастів, лакеїв і честолюбних істериків? Якщо додати сюди ще й Гесса, то й безумців? Хто ж правив Німеччиною?

Герінг зрозумів, що Донован послав його в нокдаун; він нічого не міг зробити з своїм обличчям — відчував, як до лиця прилила кров; а це означає, що набрякнуть жили біля скронь, це жахлива виглядає, Геббельс особисто сам цензурував фільми, зняті під час виступів Герінга, і вирізав ті шматки, коли приливала кров і набрякали жили: неестетично; найближчий соратник фюрера повинен бути красивим, молодим і привабливим для широких мас.