Серед таких осіб слід назвати якогось доктора Брунна, він же Бользен, він же Штірліц, який давно прикував до себе інтерес «організації», але його прийняли в ретельну розробку лише після того, як Морсен, він же Гаузнер, залучив до своєї операції для встановлення контакту з Брунном — Бользеном — Штірліцом якусь Крістіансен (справжнє прізвище з'ясовуємо) й самовільно, без санкції на те «організації», доручив їй ввійти в оточення співробітника посольства СІЛА Пола Роумена, оскільки останній, згідно з інформацією Мор-сена, яку він дістав з не відомих досі джерел і явно носить секретний характер, «працював» по Брунну — Бользену — Штірліцу. Припускають, що Пол Роумен взагалі становить особливий інтерес для Морсена.

«Організація» має достовірну інформацію про те, що хоч Брунн — Бользен — Штірліц і є співробітником колишнього СС бригаденфюрера Вальтера Шелленберга, але насправді виконував найделікатніші доручення Бормана, а також найжорстокіші накази начальника IV відділу РСХА (гестапо) Мюллера по ліквідації учасників антигітлерівського опору. До людей, знищених ним, можна віднести Д. Фрайтаг і В. Рубенау (такі ж довідки було вручено м-ром Ваксенмайром майорові Уїтлоу для передачі у Вашінгтон). «Організація» вважає, що Брунн — Бользен — Штірліц був тісно зв'язаний з секретною службою росіян і, цілком імовірно, має якусь інформацію (можливо, компрометуючого характеру) на Морсена — Гаузнера. Тому необхідно спішно встановити нинішнє місцеперебування Брунна — Штірліца і домогтися від місцевої поліції, щоб його негайно затримали. «Організація» дістала незаперечні документи про безпосередню участь Морсена у фізичній розправі над героями норвезького Опору професором Еріком Ернансепом і доцентом Олафом Лі, що дає законну можливість заарештувати злочинця й передати його в руки високого суду в Нюрнберзі.

Вчора відбувся несподіваний контакт Морсена з невідомим, який видав себе за представника американських спеціальних служб (однак жоден американський розвідник не мав завдання на контакт з Морсеном). Після цього Морсен, він же Густав Гаузнер, зник.

«Організація» схильна припустити (ця версія тепер проробляється спеціалістами карного й міжнародного права, про результати доповідатимуть майору Уїтлоу), що названого нацистського злочинця могла перевербувати російська секретна служба і він шукатиме укриття в Іспанії, Португалії чи Латинській Америці, найімовірніше, в Аргентіні або ж у Чілі, де нині легально проживає Фердінанд Зандштете, кальє Лаваже (дім невідомий), Буенос-Айрес, Аргентіна.

Звертає на себе увагу той факт, що, з наведених у Пентагоні попередніх довідок, Зандштете підтримує зв'язок з тими аргентінськими вченими й акторами, які досить часто їздять у ділові поїздки до СІЛА, особливо в Нью-Йорк, Техас, Лос-Анджелес та Голлівуд.

Можна припустити, що злочинець, який зник, шукатиме в Іспанії зустрічі з Брунном — Бользеном — Штірліцом або для того, щоб його знищити, або, навпаки, щоб працювати разом з ним.

У зв'язку з вищенаведеним відповідним службам посольства США в Іспанії пропонується подати максимальну допомогу Полу Роумену в тих заходах, що він вирішив вжити (арешт Морсена — Гаузнера буде виправдано), забезпечивши міри по його безпеці.

Вважаю за можливе ознайомити з цією телеграмою тих осіб, яких потрібно зорієнтувати на те, щоб допомагали м-ру Роумену всебічно.

Роберт Макайр».

— Ну то як? — спитав Гейт. — Вас не могли знайти… Де вас чорти носили?

— Гаузнера ловив, — посміхнувся Роумен. — Спасибі за турботу, Джозеф. Як завжди, вони там, нагорі, занадто панікують…

— Ця телеграма повторна, першу вони надіслали вам. Ви їм зараз дасте відповідь?

— Звичайно.

— Можливо, вони вам надіслали щось іще, якусь додаткову інформацію, я ж не маю змоги читати всі ваші секрети…

— Ви відповісте їм на це, — сказав Роумен і повернув Гейту папку, подивившись ще раз на ту адресу в Аргентіні; яку було вказано. — Повідомте, що ви підготували заходи безпеки. Напишіть, що проводимо нараду, про результати якої неодмінно повідомите.

— Так, але ми не проводили наради, бо чекали вас…

— Хто вам, до речі, сказав, що я повернувся додому?

— Ерл Джекобс. Я ж усіх обдзвонював…

— Ерл вам сказав, що я повернувся? — уточнив Роумен.

— Так, тільки-но. А в чому справа?

— Ні, все гаразд, просто цікавлюсь. І краще було б, якби ви вважали, що не знайшли мене. А коли я повернуся, ми складемо спільну телеграму, Джозеф. Я просто не можу відмінити зустрічі, я її призначив кілька днів тому…

— Але вона не має причетності до цієї справи? — Гейт кивнув на папку.

І Роумен зрозумів, що він не може відповісти на це запитання Гейта ствердно.

… Він піднявся до себе в резидентуру; на відміну від просторих кабінетів посольських чиновників, тут була прямо-таки конурка без вікон; задушно й темно.

Роумен відімкнув сейф і написав на бланку шифрограми з поміткою «блискавка»:

«Прошу негайно сповістити, чи відомі Відділу розвідки такі імена: Хайнц Достер, Адольф Зайдель і Фрідріх Кальбах, він же Еухеніо Парреда. Вони сховалися від суду, проживають у Мадріді і є глибоко законспірованими керівниками релігіозної сітки нацистів в Іспанії. Вважав би за доцільне зразу після одержання моєї телеграми запитати про це «організацію» генерала Верена. Оперативна необхідність змушує мене, — дотримуючись також і вашої вказівки, що є в телеграмі, яку вручив мені Гейт, — вжити негайних заходів для виявлення нацистських злочинців, як це й було наказано в попередніх директивах. Вашу відповідь, а також інформацію з Мюнхена чекаю сьогодні ж, г завтра може бути пізно, бо завтра ці три нацисти зникнуть, попереджені Гаузнером, Кемпом або його зв'язковими. Версію зникнення Гаузнера вважаю за потрібне ретельно перевірити. Роумен».