Охоче в серце нам свячений встромлять ніж.

На цих дурисвітів наш вік тепер багатий;

Побожне ж серце теж не трудно розпізнати.

Чимало є таких правдивих за наш час,

Що можуть прикладом зробитися для нас.

От Арістон, Оронт, згадайте й Періандра,

Та й Алсідама теж, Полідора, Клітандра,

Усякий їм оддасть таку, як треба, честь,

Бо не лукавії, бо в них чеснота єсть,

Бо не сидить у них чванливість неможлива,

Побожна їх душа прихильна й милостива,

І голосно вони не судять справ людських,

Та й не навчають нас, бо мають те за гріх.

Хай інші тішаться препишними словами,

Вони ж своїм життям орудують над нами.

Вони в душі людській не бачать тільки бруд

І добре думають про весь наш грішний люд;

Нема в них хитрощів, інтриг вони не знають,

А тільки, щоб як слід прожити в світі, дбають;

Нема в них з грішником завзятої війни;

Єдиний тільки гріх ненавидять вони;

Не обстають вони за інтереси неба

Ще з більшим запалом, ніж задля його треба.

От справжні люди, от зразок вам чесноти,

От приклад, що за ним усім нам треба йти.

А ваш укоханий зовсім не тої вдачі.

Ви щиро хвалите його чуття гарячі,

Але фальшивий блиск вам очі засліпив.

Оргон

Коханий братику, скінчили ви?

Клеант

Скінчив.

Оргон

(відходячи)

Ну, зоставайтеся ж.

Клеант

Іще два слова, брате,

Про інше: хочу я Валера нагадати,

Ви слово подали, що буде він ваш зять.

Оргон

Так.

Клеант

І обрали день, коли його звінчать?

То правда.

Оргон

То правда.

Клеант

Чом же ви з весіллям забарились?

Оргон

Не знаю.

Клеант

Чи невже думки в вас одмінились?

Оргон

А може.

Клеант

Чи слова ви марно даєте?

Оргон

Цього я не скажу.

Клеант

Бо перешкод на те

Немає вам, щоб ви вчинили, як казали.

Оргон

По тому…

Клеант

Хочу я, щоб ви не хитрували.

Про це довідатись просив мене Валер.

Оргон

Чудово.

Клеант

Що ж од вас йому сказать тепер?

Оргон

Що хочете.

Клеант

Але конечна е потреба

Знать ваші заміри. Які вони?

Оргон

Кажімо без крутні.

Ви слово подали; чи справдите, чи ні?

Оргон

Прощайте.

Клеант

(сам)

Тут Валер дізнає, певно, зради.

Скажу йому про все, хай пошукає ради.

Оргон

Мар’яно!

Мар’яна

Татку!

Оргон

Я сказати хочу вам

Щось нишком.

(Зазирає до кабінету).

Мар’яна

Ви чого шукаєте?

Оргон

Чи там

Хто не сховавсь, дивлюсь, чи хто не підслухає,

Бо хатка ця якраз підслухача сховає.

Ну, добре, ми самі. Мар’яно, повсякчас

Я розум лагідний спостерігав у вас,

І повсякчас до вас я не зменшав кохання.

Мар’яна