фата-моргана— різновид міражу

фатум— судьба; доля

фацеція— тут: жарт, витівка, смішна бувальщина

фашина— в'язка хмизу, лози, очерету для укріплення насипів, гребель тощо

фелон— риза, верхнє вбрання священика, яке вдягається під час Богослужіння

фельчер— фельдшер, щось середнє між цирульником і лікарем

флянки— боки, крила

форейтор— верхівець, що сидить на передньому коні при запрязі цугом

фортель— підступ

фотель— крісло

фравцімер(ніж. Frauenzimmer) — жінки при дворі володаря або вельможі, згодом згірдливо, зневажливо про жінку загалом — баба

фрига(польськ.) — дзига

Фридерик— Фрідріх I, курфюрст Бранденбургський, який 1701 р. оголосив себе королем Пруссії

фузія— рушниця

фурії— у римській міфології богині помсти, докорів сумління. Карали людей за гріхи.

футро— хутро; шуба

хабета(польськ.) — кляча (зневажл.)

хабуз— бур'ян

харциз— розбишака

хахли— так з насмішкою називали москалі українців, як ці тих «кацапи»

хіснуватися— користатися

хлоп— селянин; чоловік

хов— виховання

хованець— домашній чорт, домовик

хосен— користь

храп— нижня й середня частина перенісся коня

цвітень— квітень

Цецюра, Безпалий, Суховій — самозвані кандидати на гетьманську булаву

ЦицеронМарк Туллій (106–43 рр. до н. е.) — давньоримський політик, оратор і письменник. Мова його творів уважається зразком класичної латини.

цісар— австрійський імператор

ЦуркаВасиль — гетьманський господар. 1702 обійняв уряд господаря Батуринського замку. Наприкінці жовтня 1708 пішов з І. Мазепою до шведів. 31 липня 1709 був схоплений і відправлений до московського воєводи у Києві, де він, правдоподібно, помер від катувань. Дружина з шестирічною донькою після спалення Батурина перебувала в Прилуках, потім 1709 була заарештована і до 1711 прожила під наглядом у Глухові.

цюра— джура

чада— діти

чапрак[чепрак] — вовняна підстилка під кінське сідло

часи— тексти з Часослова

чатинний— глицевий, хвойний

чезнути— тут: марніти

чепель— ніж з дерев'яною ручкою

черкеска— верхній чоловічий одяг із сукна з прорізами і відкидними рукавами

черточка— рисочка

черці— ченці, монахи

ЧечельДмитро Васильович (?
– 1708) — сердюцький полковник. Брав участь у виборах І. Мазепи. Як «породний шляхтич православний» після перевороту 1687 р. став гетьмана знатним військовим товаришем. 1689 був у складі делегації старшин, викликаних до Москви, 1690 супроводжував митрополита Варлама Ясинського до царів. 1696 гетьман послав його з полком для захисту південного кордону від очікуваного набігу кримських татар на українські міста після взяття Азова. В. Кочубей у доносі назвав Д. Чечеля одним із найвідданіших І. Мазепі людей. У жовтні-листопаді керував обороною Батурина, незважаючи на царський указ «господину полковнику Чечелю в тот замок немедленно великороссийских людей впустить», не відчинив ворота перед військом Меншикова. Продовжував мужньо захищати Батурин. Коли сили ворога вдерлися до міста, він утік, але був схоплений і через кілька днів колесований у Глухові. чміль — джміль

чолобитня— чолобитна, заява, скарга або прохання від окремої особи чи групи до органів управління (до XVIII ст.)

чоловічки— зіниці

чорняки— простолюд

ЧуйкевичСемен Васильович — син Чуйкевича Василя Никифоровича, який за гетьмана Мазепи служив у Батурині канцеляристом, старшим канцеляристом, реєнтом генеральної канцелярії, а 1708 р. — генеральним суддею. Залишався з І. Мазепою аж до завершення битви під Полтавою. Був засланий до Сибіру, де постригся у ченці.

чура— джура

чутити— приводити до чуття

шабаш— закінчення, кінець чогось. Від єврейського «шабаш» — суботнє свято

шаг— дрібна розмінна монета

шармант(фр.) — чарівний, чудовий, милий

ШереметьєвБорис Петрович (1652–1719) — генерал-фельдмаршал Петра I

шлия— шлея

шльох(польськ.) — плач, ридання, голосіння, схлипування