Шрифт:
обдавати— ударяти
обморок(рос.) — непритомність, зомління
обої(рос.) — шпалери
обой— гобой, дерев'яний духовий інструмент
обполудені— вкриті полудою, більмом
обрік— дрібно посічена солома з вівсом, дертю і т. ін. для годівлі коней
обшивка— комір сорочки
оглашений— оглашенний, який поводиться безглуздо, недоладно; божевільний
Одін— Один, верховний бог у скандинавів дохристиянських часів. Приводив душі мертвих воїнів у Валгаллу — рай для загиблих лицарів, де вони проводять час у безперервних розвагах.
окап— острішок
окліп— охляп, без сідла
околіти(рос.) — вмерти; здохнути
околювати— оточувати
окорм— провіант
олеандр— південна вічнозелена рослина (кущ або невелике дерево)
Оливна гора— місце, де востаннє молився Ісус Христос перед тим, як його схопили і стратили
омшаник— утеплене приміщення для зимівлі бджіл, стебник
опасистий— товстий, огрядний
опаска— пов'язка
опир— упир, вампір
опириця— упириця
опона— завіса; покривало, ковдра
опресія— важке, скрутне становище, утруднення
ОрликПилип Степанович (1672–1742). Народився у селі Косуті Ошмянського повіту на Віленщині, у шляхетській родині чеського походження. Батько загинув під Хотином. Учився у Києво-Могилянській колегії. Був одружений з Ганною Герцик. Знав п'ять мов, був віртуозним панегіристом. В одному з панегіриків оспівав І. Мазепу як організатора взяття Казикермена, Асламмістечка та ін. кримських фортець. Захоплювався теологією, філософією, літературою, що сприяло його наближенню до І. Мазепи. Служив консисторським писарем Київської митрополії, потім у Батурині канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії. 1708 р. став генеральним писарем і найближчим потаємним помічником І. Мазепи. У жовтні 1708 р. гетьман доручив П. Орликові скласти латинську інструкцію І. Бистрицькому, якого послали до Карла XII з пропозицією взяти Україну під його протекторат. п. Орлик з генеральним обозним І. Ломиковським першими виїхали на зустріч із шведськими представниками. Після смерті І. Мазепи П. Орлик був обраний гетьманом. Майже 30 наступних років присвятив відстоюванню інтересів України, провадив переговори з урядовцями європейських країн, залучаючи їх до антиросійської коаліції.
осавулчик-стойчик, осавул — виборна військово-адміністративна службова особа; стойчик (стійчик) — вартовий. Осавулчиків-стойчиків використовували як військових посильних.
осаджений— заселений
осмотрений— забезпечений
осотувати— покривати, огортати
осьмачок— осьмина (восьмина), міра сипких тіл, яка дорівнює половині чверті
отнюд(ь) — ні в якому разі
оторопіти— злякатися
офензива— напад, наступ
охлап(польськ.) — недоїдок, недогризок
охочекомонник— кіннотник-доброволець, належний до вільних (нерегулярних) кавалерійських полків
очкур— шнурок до стягання штанів
очодоли— очні ями, орбіти
пав'юк— павич
падачка— падуча хвороба, епілепсія
пактувати— переговорювати
паладин— лицар з почту короля або іншого володаря; вірний лицар, людина віддана ідеї, справі, особі
паланка— невелике укріплення, обнесене частоколом
паленище— випалене місце в лісі, в степу
Палій-ГуркоСемен — правобережний козацький полковник. Боровся за звільнення України від польських загарбників. На його заклик у 1702–1704 рр. відбувалося масове переселення на Правобережжя селян і козаків з Лівобережжя і Слобожанщини. У 1705–1709 рр. був на засланні в Сибіру.
паль— паля
панікадило— велика люстра зі свічками або стоячий канделябр перед іконами в церкві
панта рей(грецьк.) — усе тече (все міняється) — слава давньогрецького філософа Геракліта з Ефесу (кін. VI — поч. V ст. до н. е.)
парастас— заупокійна відправа
парсуна— обличчя, лице
партесний(спів) — багатоголосний
пастрома— вуджена баранина