паструда— сушена риба

патериця— довга палиця; жезл як ознака вищих священнослужителів, символ влади

патинки— туфлі без закаблуків; хатні туфлі, капці

ПаткульЙоган Райнґольд (1660–1707) — ліфляндський шляхтич, політичний діяч. Служив у шведській армії, намагався домогтися від шведів відновлення прав і привілеїв ліфляндського дворянства. 1694 р. втік до саксонського курфюрста Августа, майбутнього короля Польщі. Підтримував ідею союзу проти Швеції. 1702 р. перейшов на службу до Московії. 1704 р. поїхав московським послом до Варшави і начальником загону, посланого на допомогу Августові II. За мирним договором між Августом II і Карлом XII (1706) був виданий шведам і страчений.

Пелопіди— сини Пелопа, Атрей і Фієст, та їхні нащадки. На долю Пелопідів випали трагічні випробування, причиною яких було те, що Пелопа прокляв Миртил. Цей візник царя Еномая допоміг Пелопові перемогти у змаганні на колісницях. Пелоп не тільки не дотримав обіцянки щодо винагороди, але й скинув Миртила в море.

Пенелопа— у грецькій міфології дружина Одіссея, яка чекала його двадцять років з Троянської війни. Попри настирливість багатьох женихів, вона зберігала вірність своєму чоловікові і таки дочекалися його повернення. Символ жіночої відданості і вірності.

перепуд— переляк, перестрах

перепуджений— переляканий

перун— грім

перше— тут: до цього часу, раніше

Петро IРоманов [Петро Великий] (1672–1725) — російський цар (1682), імператор (1721). Політика П. I щодо України полягала в подальшому обмеженні її суверенітету. Після битви під Полтавою запровадив режим окупаційного терору, обмежив гетьманську владу; 1722 заборонив обирати гетьмана в Україні.

печать завісиста— печатка, що звисає на шнурку

пилюга— курява

писок— рот; обличчя

питоменність— характерна особливість

піднос— таця

підрі— сінник, приміщення між стелею і покрівлею, де зберігають сіно

підхопень— тут: дівчина, яка швидко все сприймає

підчаший— придворна службова особа

пікінер— вояк, озброєний пікою — різновидом довгого полегшеного списа з гострим металевим наконечником

пікна(піч) — для випікання хліба

піонір— піонер, до 80-их років XIX ст. вояк саперної частини інженерних військ

Піпер Карл(1647–1716 р.) — граф, з 1705 р. глава шведського кабінету (перший міністр Карла XII) і верховний маршал королівського двору

пірваний(з польськ.) — викрадений

пірвати(з польськ.) — захопити, викрасти

піхва— піхви, футляр для шаблі

плазування— тут: биття шаблею плазом

плеканець— тут: чорт

плі конфіданс, ке ля знайоманс(фр., укр.) — більше довірливості, ніж знайомства

побідник— переможець

погреб— льох, пивниця

погаратаний— побитий, порубаний

позір— тут: увага

покмітувати— зауважити, простежити, спостерегти

пол(рос.) — стать

поліп— кишковопорожнинна тварина, що на одному кінці має присоски, якими прикріплюється до нерухомого предмета, а на протилежному кінці — рот

політичність— тут: тонкий розрахунок, дипломатичність у вчинках, поведінці, взаєминах з іншими людьми

політично— тут: з тонким розрахунком, уміло, дипломатично

ПолуботокПавло — чернігівський полковник, наказний гетьман (17221724). Боровся проти засилля російської влади в Україні, домагався повернення її старих прав, у т. ч. права обирати гетьмана. Петро I наказав заарештувати Полуботка, і він загинув у в'язниці. У домах багатьох свідомих українців XVIII–XIX ст. висів портрет П. Полуботка з його словами до Петра I: «Заступаючись за вітчизну, я не боюсь ні кайданів, ні тюрми, і для мене ліпше найгіршою смертю вмерти, як дивитися на загальну загибель моїх земляків».

полудне— південь

полукішки— від кіш — короб воза, саней і т. ін. (спочатку плетений)

полумінь— полум'я

польний курат— фельдкурат, військовий священик

помишленіє(старосл.) — думка, роздум, помисел

помітувати— зневажати

поповнити(гріх) — тут: вчинити

посесія— оренда

послух— слухняне виконання наказів, розпоряджень; дисципліна