Шрифт:
— Ясно, — прошепотів професор.
— У нас такі апарати ще тільки в зародку, — підхопив Василь.
— Але ж ви мовчите! — продовжував професор. — Хто ж відповідає нам?
— Я не мовчу. У нас спілкуються не акустичним способом, а радіоенергетичним.
— Хто ж ви, звідки? З якої планети? Куди летите? Спеціально на Землю чи ні?
— На вашій планеті випадково, — відповів космонавт. — Трапилося непередбачене пошкодження. Керівний мозок сам не зміг виправити дефект і посадив на найближчу планету.
— А де були… ви? — якось непевно запитав Василь. — Ми бачили дивний процес…
Космонавт усміхнувся. В його широких очах заіскрились веселі огні, лоб злегка наморщився.
— Це дуже просто. Я бачу, що на вашій планеті знання досягло ще невисокого розвитку…
— Ні! — перебив Василь, хоч професор смикав його за рукав. — Ми вже готуємося до польотів на інші планети!
Чужинець ще більше розвеселився, покрутив головою. З кульки на його долоні пливли спокійні слова відповіді:
— Ми обігнали вас на десятки тисяч років. Мені важко вибирати слова і думки, щоб ви зрозуміли. Я не з вашої системи. І навіть не з якоїсь сусідньої. Моя система знаходиться на кордонах Метагалактики. [2] Цей апарат працює на принципі…
2
Метагалактика — система світів, що складається з багатьох галактик, схожих до нашого Чумацького Шляху.
Апарат замовк, почулося шипіння, потім знову залунали слова:
— …анігіляції часу й античасу. Моя мета — розшукувати цивілізації, вищі за вашу власну. Таке завдання нашого… (знову пауза) …центру. Для безпеки і для збереження своєї молодості космонавт під час польоту перебуває в стані певного анабіозу. Все, що складає характерні особливості індивіда, зберігається спеціальними кібернетичними машинами, побудованими на вищих досягненнях механічної біології. Будь-які порушення миттю ліквідуються інтелектуальним реле…
— Чортівня якась, — пробурмотів професор. — Людину перевозять на такі відстані, мов багаж…
— Ну, а ви побудете на нашій Землі? — перебив Івана Ігнатовича Василь. — Ви ж розумієте, що це дасть нашій науці? Ви б могли залишити для нас цілий ряд різних відкриттів!..
Космонавт зробив заперечливий жест, лагідно поглянув на Василя.
— У нас інший напрямок розвитку. І дуже великий інтервал між нами і вами. Подумайте, що б зробили люди первісних епох з вашими машинами?
— Ну… це… вже… образливо, — пробубонів професор.
— Не треба, Іване Ігнатовичу, — втрутився Василь. — Але все-таки ви побудете на нашій планеті?
— Ні! — відповів чужинець. — Мені пора. І так доведеться корегувати напрям польоту через цю затримку!
— Тоді скажіть… — Василь підступив до космонавта ближче, благально склав руки на грудях. — Скажіть ще що-небудь про ваше життя, про ваші науки і людей…
Космонавт з жалем розвів руками.
— Пора. Не можу.
Василь ледве не заплакав. Закусивши губу, поглянув на професора.
— Я не можу. Така подія і… ніякого сліду не залишиться! Ніхто навіть не повірить…
Професор комічно смикнув себе за вуса, подивився на чужинця, потім на Василя.
— А ви знаєте… я теж не зовсім вірю!
— Ах так! Не вірите? Тоді знаєте що?.. Знаєте що…
— Що? Що ви хочете робити?
— А ось що! Я… полечу з ним… в той світ!
— Ви збожеволіли!
— Ні. Я вирішив!
— А якщо він не візьме вас?
— Зараз запитаю…
Не встиг Василь відкрити рота, як пролунала відповідь:
— Я згоден.
Василь зблід, обняв професора, випростався.
— Прощайте, Іване Ігнатовичу…
— Е-е, хлопче! А дипломна робота?
— Професоре! Про що ви говорите?
— Так, так! Я розумію… Але, чорт забери, чому ви один? Га?
— Іване Ігнатовичу! Я не розумію!
— Не розумієте? Так от… я теж хочу летіти… і переконатись, що я не сплю!
— А дружина, університет?..
— Послухайте, Василю… мовчіть краще! Університет знайде собі іншого викладача, а дружина…
— Іншого професора! — підхопив Василь.
— Вирішили? — почулося запитання чужинця.
Діжа і Василь здригнулися, мовчки перезирнулися, але за секунду пролунала одностайна відповідь:
— Так.
— Тоді роздягніться…
— Як? Зовсім? — зніяковів професор.
— А як же дід Данило? — схаменувся Василь. — Він же прийде сюди!
— Напишіть записку. Залиште на видному місці…
— Гаразд. Тільки я адресую не йому, а…
Професор вже нічого не чув. Він, соромливо щулячись, скинув штани, сорочку, труси і несміливо ввійшов до овального коридору.