Закордонні кореспонденти подивились, переглянулись і сказали:

– Нічого собі... 19 кв.м. на одного чоловіка, 90 крб на тиждень і маючи такого красеня, чому б ото і не жити-радіти?...

4.4.1967 р.

ТВОЇМ ШЛЯХОМ НЕ ПІДУ

Двоє друзів дуже сильно полаялись. Не бажаючи поступитись один перед іншим, перший другому відповів:

– Не турбуйся, я твоїм шляхом не піду.

– А я й не бажаю тебе бачити на своєму шляху,– ще більше шаленіючи,– відповів другий товариш.

ЗА ВЕРСТАТОМ

Після того, як майстер учням показав як треба працювати на верстаті, один учень тут же просить у майстра, щоб той дозволив йому самому зробити першу пробну деталь.

– А ти не дуже поспішай поперед батька в пекло.

– А я й не спішу, бо раніше однаково не встигну.

– А тобі звідки відомо, хто і куди раніше попаде?

– То ж свого батька я знаю краще від інших.

6.1.1969 р.

ВИПРАВДАВСЯ

Циганка у в’язницю принесла чоловікові передачу, в якій були настарцьовані шматки хліба та інше все, що вона встигла вициганити по дорозі до в’язниці. Циган взяв передачу, приніс в камеру, а коли розвернув перед арештантами, то стало якось соромно за таку передачу і він, ніби виправдовуючись:

– От клята міліція, весь хліб порізала, пістолет шукала.

с. Яблуньки, Київщина.

10.10.1959 р.

ДЕ ДІВСЯ КАРБОВАНЕЦЬ?

Четверо друзів зайшли в їдальню пообідати. А коли пообідали, то касир назвала ціну в тридцять карбованців. Друзі розрахувались і пішли. Та не встигли вони відійти і десяти кроків, як їх догнала касир і сказала, що вона їх обрахувала на п’ять крб. Вони взяли собі по одному крб. Куди ж дівався ще один карбованець?

7.1.1969 р.

ДВІ ГОЛОВИ

Хтось пустив пушку, що в нашому парку знайшли валізу у якій, ніби, то було – аж дві голови. Люду зібралась сила-силенна, а коли відкрили, а там – дві голови з оселедців.

ЩОБ БУВ СУП СМАЧНІШИЙ

Зібрались дві сусідки і перша до другої:

– Віддоки вийшла заміж, то і сексом ніколи займатись.

– Тебе що, чоловік не хоче чи примушує багато працювати?

– Та як прийду з роботи, та поки зварю суп гороховий, то він уже й спить.

– Тьху дурна. А я ото поставлю варить і до чоловіка. І поки суп вариться, то ми встигаємо… ще й повторити, а потім, коли сідаємо вечеряти – то і суп смачніший.

23.12.2009 р.

НЕПІДКУПНА РІШУЧІСТЬ

– І як ото жінки вирішують розлучитися із своїм чоловіком? – дивувалась Марина в норковій шубі і в такій же елегантній модній шапочці. – А я дура, така дура, ось уже скільки прожила і ні разу про це не подумала.

– Досить тобі скиглити, хіба тобі чогось не вистачає?– питанням на питання відповіла сусідка.– А хто б тобі – такій кікімурі – купував оті дорогі прикраси?

30.12.1976 р.

КИЦЯ ОБЛИЗУЄТЬСЯ

– Мамо,– донька з надвору до матері,– а наш голубок роздягнувся і, певно, пішов десь на вулицю гуляти.

– А ти звідки знаєш, донечко?

– А ти подивись, пір’ячко лежить під столиком, а голубка нема, і киця облизується.

18.6.1976 р.

НА ОДНІЙ БУДОВІ

Електрик до штукатура:

– Ви коли вже закінчите штукатурити цю кімнату?

– А навіщо вам знати?

– Та пора вже бити пази для електропроводки.

10.9.1959 р.

КОЛИ ПОДАВАТИ ГРИБИ?

Жінка до чоловіка по телефону:

– Миколо, коли подавати гриби робітникам, що в нас працюють – в обід, чи ввечері?

– А вони роботу закінчили?

– Ні.

– А ти їх сама пробувала?

– Ні.

– Тоді вже краще зачекай, хай закінчать роботу.

13.7.1989 р.

НАБРИДЛО РАДІТИСЬ

– Чому ти їдеш в Америку,– один товариш питає в іншого?