Парторг подивився на хлопця з подивом, похитав головою і говорить:– Ви впевнені в тому, що говорите?

– Звісно А ви ще й вагаєтесь?

– Цікаво, чому?

– Бо якщо не пити, не палити, не любити, то ж нахрена його і жити?

ЗОЛОТА РИБКА І ДВА СУСІДИ

Пішли якось два сусіди, які вічно ворогували між собою, на рибалку. Посідали, закинули вудочки і один що не закине вудочку – так і рибка, а другий як не старається – а ні жодної. Аж раптом витягує золоту. Рибка проситься:

– Відпусти ти мене, добрий чоловіче, а я тобі за те виконаю любі твої три бажання.

– Ні,– вперся чоловік рогом,– не відпущу і баста.

Уже і сусід почав умовляти сусіда, щоб той змилувався над рибкою і відпустив, але все марно.

– Я тобі,– сказав сусід,– своїх три рибки дам – тільки відпусти ти її. Одним словом, умовили чоловіка і той, нарешті, відпустив. А коли рибка відпливла від берега, то говорить:

– А тепер, за те, що ви мене відпустили – я виконаю три ваші бажання, але одному – два, а другому тільки одне. Так, яке твоє бажання, – до того що спіймав?

– Ага, якщо я скажу, що хочу «Волгу», то мені буде одна, а йому – дві,– думає сусід. А хрена він не хоче – подумав про себе чоловік і голосно зареготів:

– Зроби так, щоб у мене лишилось одне яйце… Ходить і радується, що в сусіда не буде ні жодного. От як буває, коли в людей розуму бракує і перемагає чорна заздрість замість доброти.

Пам’ятайте про це, пани добродії, бо чорна заздрість розїдає душу, як іржа залізо, губить нашу Україну, позорить нашу націю, а людей робить ворогами. І про це ніколи не забувайте, бо сила нації в її солідарності, в її взаємоповазі.

ТРИ ПЕНСІОНЕРИ

Якось зустрілись три давніх приятелі і перший з них говорить:

– Ось скоро Новий рік. Давайте по старій традиції зустрінемо його в мене. Я приготую бутерброди і дещо до них.

– Добре!– сказав другий,– а я приведу дівчаток... як в старі добрі часи.

– Ну що ж,– сказав третій. – В такому випадку я приведу хлопчиків.

ЩОБ НЕ КАРКАЛА

Ворона тримала сир, аж прийшла Лисиця і хвалиться:

– А я в партію поступила.

Ворона в цей час каркнула і сир випав. Лисиця схопила той сир і до Ворони:

– Ото будеш знать, як на партію каркать.

А МИ ЩЕ БАЛУЄМОСЬ...

Зустрілись якось старі приятелі і один до одного:

– Ну і як, Миколо, ти ще з своєю... балуєшся?

– Ні.

– А ти?

– А я балуюсь.

– І як же ти балуєшся?

– Дуже просто. Полягаєм. А ранком, як просипаємось, а в хаті холодно, то жінка бере і піднімає мій кінець, а потім відпускає.

Якщо впаде на мою сторону – то я іду грубку топити, а якщо на її сторону – то вона іде грубку топити.

БАГАТОЖОНСТВО

Якось в Союз по обміну досвідом прибув один іноземець.

Парторг повів його на виробництво, познайомив з виробничим процесом, а потім запросив до себе в гості. Дома, крім господаря, не було нікого і іноземець запитує:

– Скажіть, будь– ласка, Петре, а хто вам прибирає квартиру?

– Жінка.

– А хто дітей виховує?

– Жінка.

– А хто ж це вам приготував такий смачний обід?

– Жінка.

Тут якраз з роботи і жінка прийшла. Петро до іноземця:

– Знайомтесь, Джоне, моя дружина з роботи прийшла.

– А де решта дружин?

– Яка решта? В мене одна дружина.

– Одна і це все встигає?А я думав, що у вас багатожонство.

1.6.1980 р.

ПРО БОЖЕВІЛЬНИХ

В будинок для божевільних /по простому – дурдом/, прибула група лікарів – експертів, щоб комісувати тих хворих, які подають надію на виздоровлення, тобто – порозумнішали. Ідуть вони та й ідуть, аж дивляться, як один хотів попісять з п’ятого поверху, а коли помітив делегацію, як тут же почав утікать. Ну думають – цей, певно, порозумнішав і всі пішли за ним. Догнали. Питають:

– Чому ти втік і не став пісять?

– Еге, нема дурних. Щоб за струю мене з п’ятого поверху стягнули.

Ідуть далі, аж дивляться, один з басейна за чуприну тягне другого. Ну, думають,– цей явно порозумнішав. Приходять, дивляться, аж той другий, якого він витяг з бассейна – уже вісить на крючку.

– Це ти його на крючку підвісив?– питають того, що порозумнішав.

– Я.

– А навіщо?

– Щоб висох.

Ідуть далі, аж дивляться, стоять два здоровані, а третій сидить. І один з тих що стоїть, держить над головою сидячого – цвях, а третій приготовився кувалдою забить той цв’ях сидячому у голову. Але, як тільки той, що тримає кувалду – розмахнеться, як той що тримає цвяха – руку забирає. Ну, думають, цей уже справді порозумнішав. Приходять. Запитують: