Мабуть, Лансдорф і без допомоги Генріха міг прийти до такого висновку. Шелленбергові потрібна була людина, що не мала б ні родинних, ні приятельських зв'язків із співробітниками інших секретних служб, ні навіть знайомств у Берліні. І з цих міркувань кращої кандидатури, ніж Вайс, важко було знайти. Але зухвала настирливість племінника Шварцкопфа мимоволі дратувала. Лансдорф не зміг цього приховати.

— Не раджу вам застосовувати методи, які ми іноді використовуємо для особливих цілей, — незадоволеним тоном сказав він. — Я не потребую поради, а тим більше поради під погрозою.

— Чому ж? — щиросердо здивувався Генріх. — Я відчуваю себе боржником цього Вайса. Природно, що, втративши можливість висловити йому подяку, я змушений буду виконати вже свій не особистий, а службовий обов'язок. Доповім у Берліні, як недружелюбно поставився до мене другий ваш офіцер, гер Дітріх. До речі, ви так і не зібралися доповісти про його вчинок у Берлін? Ви може вирішили йото рекомендувати бригаденфюрерові? Це було б щонайменше оригінально!

Лансдорф пробурчав похмуро:

— Ви даремно намагаєтеся звинуватити мене в упередженому ставленні до будь-кого. Я керуюся виключно інтересами справи і сам думав зупинитися на Вайсові. Я вже не раз відзначав цього юнака.

— Прекрасно! — Генріх, ледь помітно схиливши голову, вклонився. — У мене ні на секунду не викликали сумніву ні ваша далекоглядність, ні ваше добре ставлення до мене особисто.

Повернувшись до готелю, Генріх у величній позі постав перед Йоганном, який лежав на ліжкові, і весело оголосив:

— Наказую тобі найближчими днями їхати зі мною в Берлін. Працюватимеш у Шелленберга дідько його знає ким. Перед ним навіть Віллі Шварцкопф тремтить. Це одна з найнебезпечніших осіб в імперії. Сам Гіммлер вважає його підступність нездоланною і тому тримає Шелленберга при собі, як вірного друга…

Дітріх, очевидно за порадою Лапсдорфа, відвідав Вайса.

Тримався мін дуже невимушено. Сказав, що вчинив правильно, застреливши Душкевича. Той зізнався, що працює і на англійську розвідку.

Вайс нагадав:

— Про це було давно відомо і Штейнгліцу, і вам теж.

— Душкевич працював під нашим контролем, — пояснив Дітріх. — Але коли він почав віддавати перевагу іншій стороні, він одержав те, що заслужив. — І додав значущим тоном, допитливо дивлячись Вайсові в обличчя: — Так само, як і ті поляки, що намагалися здійснити замах на вашого друга.

Вайсове обличчя було спокійно-непорушне. Він знав, що Чижевський допоміг зникнути і юнакові, і дівчині. Тепер вони в надійному місці, та й уся їхня група знову пішла в підпілля.

— Ви те саме зробили з англійським агентом, якого спіймали? — поцікавився Вайс.

— З ним укладено джентльменську угоду, — неохоче сказав Дітріх.

— Боюсь, що Берлін не оцінить вашої ініціативи у справі з поляками. Ви дуже швидко розправилися з ними. Там їхню страту можуть сприйняти тільки як ваші хитрощі, намагання ухилитись від розслідування справи.

— Генріх Шварцкопф обіцяв не надавати цій події особливого значення, — запевнив Дітріх.

— Стративши винуватців замаху, ви самі надали справі офіційного характеру.

— Та взагалі, — промимрив Дітріх, — ми взяли кілька поляків, ну, як об'єктів для виконання вироку…

— Я вам по-дружньому раджу, — сказав Вайс, — відпустити цих людей за відсутністю доказів. Ви так заплуталися у всій цій історії, що ваша голова може злетіти слідом за їхніми головами.

— Мабуть, це так, — згодився Дітріх. — Що ж до англійського агента, — Дітріх поблажливо усміхнувся і тоном власної вищості пояснив: — Англійці забезпечують зброєю окремі терористичні групи. Але одночасно вони прагнуть, щоб поляки підтримували свій емігрантський уряд у Лондоні. Цей-таки уряд, як вам відомо, завжди провадив політику дружби з Німеччиною. На підтвердження нагадаю, що він, не без участі Черчілля, відхилив пропозицію Радянського Союзу укласти пакт про взаємодопомогу з Польщею. Тому в англійської агентури подвійні функції. З одного боку, вона формує численні групи терористів і в цьому розумінні є для нас до деякої міри небезпечною. З другого боку, вона виступає проти загального народного партизанського руху в Польщі, і окремі агенти навіть роблять нам важливі послуги, коли, передаючи по радіо в Лондон про подібні масові організації, не користуються шифром.

Дітріх помовчав, сперся об спинку стільця і запитав торжествуючи:

— Сподіваюся, мій дорогий, тепер ви розумієте, що деякі мої кроки зовсім не такі дивні, як вам здавалося. — І додав повчально: — Черчілль завжди хотів бачити Німеччину досить сильною для того, щоб вона могла вчинити напад на Радянський Союз, але одночасно не такою сильною, щоб суперничати з Англією на світовому ринку. Риси цієї двоїстості властиві й діяльності англійських агентів, яких до нас засилають. Звичайно, їхні дії завдають нам деяких збитків, але ці збитки цілком компенсуються. Адже вони рішуче виступають проти тих поляків, які вважають, що якась нова Польща мусить об'єднатися з Радянським Союзом для боротьби проти Німеччини. Тому я, як контррозвідник, зобов'язаний ставитись до англійських агентів з особливою обережністю. І коли б я на власний розсуд нерозсудливо вирішив долю якогось англійського агента, запевняю вас, моїй власній долі ніхто б не позаздрив.

Дані, повідомлені Дітріхом, були корисні для Вайса. І він дуже щиро похвалив:

— Ви тонко працюєте, Дітріх.

І Дітріх, задоволений і заохочений Вайсом, відверто патякав з ним, аж доки прийшов Генріх.

А коли Дітріх пішов, Генріх розповів Йоганнові новини. Через тиждень вони обидва повинні бути в Берліні. Наказ про відчислення Вайса в розпорядження СД уже підписано.

Вайс почував себе ще не зовсім добре, але весь час до від'їзду він працював день і ніч: треба було передати своє «господарство» в абсолютному порядку.