Шрифт:
горі імієм сердца(старосл.) — вгору піднесімо серця
ГорленкоДмитро Лазаревич (1660–1731) — син Прилуцького полковника Лазара Горленка, вбитого і спаленого козаками в час скинення гетьмана І. Самойловича. Служив канцеляристом у Батурині. 1693 р. І. Мазепа передав йому урядування Прилуцьким полком. Д. Горленко потрапив до кола найвпливовіших довірників гетьмана. Воював проти кримських орд і шведів, заснував кілька селітряних заводів. Давав гроші на будівництво церков, Густинського монастиря. Активно підбурював гетьмана І. Мазепу до рішучих дій щодо виходу Гетьманщини з-під влади Москви. Влітку 1708 р. разом з Д. Апостолом, Д. Зеленським, І. Ломиковським клявся Мазепі бути йому вірним. Залишився вірним гетьманові і після Полтавської битви. Отримавши запевнення в безпеці, 1714 р. повернувся в Україну і наступних 15 років пробув на засланні в Москві, звідки не мав права виїжджати.
горобина ніч— бурлива ніч, зі зливою, громами і блискавицями
госанна— осанна, молитовний вигук стародавніх євреїв і християн; уславлення кого- чого-небудь; слава, хвала
гостець— ревматизм
грубник— робітник, що палить у грубах, печах і т. ін.
груз— подрібнене каміння, бита цегла і т. ін., що залишились після зруйнування чого-небудь
гуш— вигук, яким відганяють курей
Ґалаґан Гнат— 1706 р. полковник на Запоріжжі, 1708 р. полковник компанійський у Мазепи. Перейшов на бік Петра I і допоміг московському війську здобути Січ. 1709–1714 — полковник чигиринський, 17141739 — полковник прилуцький, відомий кар'єризмом і здирництвом.
Ґенуя— місто в Італії
ґаспода(рос.) — панове
ґестикулювати— жестикулювати
ґобелін— гобелен
Ґоліят— Голіаф, біблійний велетень-филистимлянин, якого убив каменем із прощі юний пастух Давид. Згодом Давид став царем євреїв.
ґоти— готи, група германських племен. У II ст. н. е. вийшли з південної Швеції і закочували на Україну, де створили державу. Племена від Дністра до Дінця і Кубані називалися остготами, на захід від Дністра — вестготами. 375 р. готську державу розбили гуни.
ґренадієр[гренадир] — гренадер, солдат або офіцер добірних (за високим зростом) піхотних чи кавалерійських частин, спеціально підготовлений для ручного гранатометання
Даліла[Деліла] — коханка біблійного силача Самсона, яка підступом позбавила його незвичайної сили
Данило— князь галицький (1205–1264) і волинський (від 1221 р.). Сорок років провадив боротьбу за звільнення Волині і Галичини від чужинців. 1239 р. заволодів Києвом. Боровся проти ворохобних бояр і «татарських людей». Будував міста (Львів, Холм та ін.). Був визначним дипломатом. 1254 р. отримав від папи римського титул короля.
данціґський— ґданський (Данціґ — нині Ґданськ)
дезерція— дезертирство
дейнека— селянин, озброєний дрючком, довбнею, вилами тощо
дереш— чалий кінь
Дескарт— Рене Декарт (1596–1650), французький філософ, математик, фізик і фізіолог. В основі філософії Декарта — дуалізм душі і тіла. Людина — поєднання безживного тілесного механізму з душею, яка має розум і волю.
дефендуватися— захищатися, оборонятися
дзиґа— вовчок, вертка дівчина
Див— у східнослов'янській міфології демонічний персонаж, зловісна сила
дике м'ясо— хворобливий наріст біля рани, яка довго не загоюється
дильований— зроблений з дилин — грубих дощок, брусів, балок
дим— тут: хата
дискурс— розмова, бесіда
дишкурс— дискурс, розмова
дідич— поміщик
ділочки— тут: ямки (на щічках)
днедавній— дуже старий
довг— борг
домашня війна(з польськ.) — громадянська війна
допрос(рос.) — допит
допрос с пристрастієм(рос.) — допит з тортурами
дорійці— одне з основних давньогрецьких племен. З Північної і Середньої Греції перемістилися в південно-західні райони Пелопоннесу, потім заселили острови Родос, Крит та ін.
ДорошенкоПетро — гетьманував у 1665–1676 рр. Мав за мету об'єднання і звільнення України від польської і московської влади. Попри величезні зусилля, не зумів цього досягти. На вимогу Москви зрікся гетьманства.