В степу при дорозі - високі могили…

Отам моя доля, там світ божий милий!

[1837]

* * *

Не журюсь я, а не спиться

Часом до півночі,

Усе світять ті блискучі

Твої чорні очі.

Мов говорять тихесенько:

“Хоч, небоже, раю?

Він у мене тут, у серці”.

А серця немає,

Й не було його ніколи,

Тільки шматок м’яса…

Нащо ж хороше і пишно

Так ти розцвілася?

Не журюсь я, а не спиться

Часом і до світа,

Усе думка побиває,

Як би ж так прожити,

Щоб ніколи такі очі

Серця не вразили.

[Квітень-вересень 1846]

* * *

Вип’єш перву - стрепенешся,

Вип’єш другу - схаменешся,

Вип’єш третю - в очах сяє,

Дума думу поганяє.

[Січень 1847]

This file was created

for www.e-reading.org.ua